Два недержавні пенсійні фонди, активами яких управляє КУА «ВСЕСВІТ», посіли перші місця за дохідністю (зростанням чистої вартості одиниці пенсійних активів) за лютий 2024 року серед 56 недержавних пенсійних фондів, за даними Української асоціації інвестиційного бізнесу (УАІБ).

Зокрема, чиста дохідність для людей вже за вирахуванням всіх витрат склала за лютий:

• по НПФ “ВСІ” +2,17%
• по НПФ “ПОКРОВА” +1,64%,

За даними УАІБ, 48 фондів з 56 завершили лютий з прибутком. Діапазон зміни дохідності коливався від +2,17% до -1,62%.

За лютий чисті активи 56 НПФ зросли майже на 37 мільйонів гривень як за рахунок внесків, так і за рахунок інвестиційного доходу.

Довідково: Дані по дохідності фондів взято з щомісячних оглядів діяльності недержавних пенсійних фондів Української асоціації інвестиційного бізнесу. 

Таку тему цього року ООН визначила для відзначення 8 березня.

Чудово, що тепер в Україні багато уваги приділяють гендерному розриву в оплаті праці. Це дає надію на зміни.

Але майже не приділяють уваги гендерному розриву у пенсійному забезпеченні. А в пенсіях різниця суттєво більша на користь чоловіків, ніж в оплаті праці. Це і зрозуміло, адже тут поєднуються два фактори: менша зайнятість жінок у порівнянні з чоловіками (відповідно, менший стаж в середньому) і менший рівень оплати праці.

Маємо лайфхак для друзів (і жінок, і чоловіків): чудовим нетривіальним і доречним подарунком до дня боротьби за права жінок буде пенсійний контракт на користь працівниць (для роботодавців), мами, дружини, доньки.

Так ми збільшимо обсяг їхніх пенсійних прав. Інвестуймо в жінок на практиці!)

Дівчата, пенсійний контракт на свою користь – це також про інвестиції в жінок!

А пенсійний контракт на користь працівника (для роботодавиць), чоловіка, сина, батька – це приклад того, що ми з вами розуміємо, що таке соціально-відповідальні інвестиції і піклуємось про права чоловіків. Бо з пенсіями у них без накопичень все одно буде кепсько, безвідносно гендеру.

20 років тому у День Соборності офіційно з’явилась Компанія з управління активами “Всесвіт”.

Це вийшло випадково, але дуже символічно. Пенсійні накопичення – це про те, що лише ми самі можемо подбати про своє гідне майбутнє, жоден політик зі своїми обіцянками не зробить це за нас, а об’єднавшись, ми можемо подбати про себе краще, ніж кожен наодинці.

Нас було троє у квартирі, переробленій під офіс. За нами не було банку, жодної великої фінансово промислової групи, ми мріяли, як діти, вчились – як п’є спраглий в пустелі, працювали, як воли.

Ми збирали по світу і впроваджували найкращі практики і робили “як треба”: вишукували методики справедливої оцінки вартості активів, їздили на підприємства, щоб проаналізувати їх діяльність, а не лише читали новини про них, самі вишукували зв’язок між цінами на акції та факторами, що на них впливають, а не покладались на поширені думки, впроваджували погодинні плани інвестування, щоб пенсійні накопичення людей жодного дня не лежали на поточному рахунку, а працювали та приносили доходи, першими почали інвестувати пенсійні накопичення у банківські метали, першими інвестували пенсійні накопичення у єврооблігації України і багато іншого. Ми знали, що маємо бути найкращими, щоб вижити.

Ми відстоювали право людини вільно обирати собі фонд та переводити свої накопичення в будь-який момент безперешкодно до іншого фонду, забезпечували людям можливість контролювати свої накопичення в режимі 24/7, допомагали боротись за пенсійні накопичення в судах. Бо ми впевнені, що саме зі свободи та верховенства права народжується довіра.

В кожній області проводили навчання для журналістів, зустрічі з місцевою владою та бізнесом, спільно з навчальними закладами створювали програми фінансової грамотності для людей та підготовки фахівців для ринку.

І говорили, говорили, говорили з людьми.

Ми знали, що українцям потрібні пенсійні накопичення. Тоді знали це теоретично – з наукових досліджень, демографічних тенденцій. Зараз ми знаємо НАСКІЛЬКИ потрібні на практиці, через тисячі доль конкретних людей.

Колеги, за якими стояли великі банки та фінансово-промислові групи, ішли з цього бізнесу у важкі часи, бо він не був профільним. Ми не йшли, бо для нас це була віра, філософія, а не бізнес. Тому ми пережили з нашою країною всі кризи, вже 10 років переживаємо війну. Нам довіряють люди, партнери, колеги – це те, через що відчуваємо колосальну відповідальність, що надає нам снаги рухатись далі і за що ми дякуємо щодня.

А сьогодні, в свій день народження, ми дякуємо кожному, хто працює та працював з нами – в нашій компанії, на ринку недержавного пенсійного забезпечення (з нами безпосередньо або поряд, плечем до плеча), на підприємствах, які впроваджували пенсійні програми для працівників, у владі, у навчальних закладах, в експертній спільноті, в міжнародних організаціях – над тим, щоб в Україні жити на пенсії було затишно, а не страшно.

Три недержавні пенсійні фонди, активами яких управляє КУА “ВСЕСВІТ”, посіли перші місця за дохідністю (зростанням чистої вартості одиниці пенсійних активів) за грудень 2023 року серед 56 недержавних пенсійних фондів, за даними Української асоціації інвестиційного бізнесу (УАІБ).

 Зокрема, чиста дохідність для людей вже за вирахуванням всіх витрат склала за грудень:

• по НПФ “ВСІ” +5,02%
• по ПЕНСІЙНОМУ ФОНДУ “ПОКРОВА” +4,74%,
• по ВНПФ “ГАРАНТ-ПЕНСІЯ” +4,48%

 За даними УАІБ, 49 фондів з 56 завершили грудень з прибутком. Діапазон зміни дохідності коливався від +5,02% до -1,40%.

За грудень активи 56 НПФ зросли на 47 мільйонів гривень як за рахунок внесків, так і за рахунок інвестиційного доходу.

Довідково: Дані по дохідності фондів взято з щомісячних оглядів діяльності недержавних пенсійних фондів Української асоціації інвестиційного бізнесу. 

Рік, що минув, приніс багато змін. Святкування Різдва тепер знову перед зміною року, Європейський Союз офіційно розпочав переговори про вступ України до ЄС, інфляція не перевищила навіть 6%, хоча минулого року більшість експертів очікували не менше 20%.

Нам всім було важко, мабуть, не залишилось жодного українця, який би не зазнав втрат через війну. Але ми вистояли, ЗСУ – найкращі, економіка вистояла, волонтери вистояли, країна вистояла.

Ми разом, ми розвиваємось, досягаємо нових звершень, розширюємо не лише коло наших інвестицій, а і спільноту друзів та партнерів, об’єднаних метою: зробити життя в Україні кращим для кожного з нас, будувати наше майбутнє самим і просто зараз, покладаючись на себе та один на одного.

Дякуємо, що Ви разом з нами у справах, у відданості тому, що робите, у вірі в майбутнє і просто по-людськи разом. Бажаємо Вам і Вашим близьким безпеки, непохитного здоров’я, добробуту, сил та ресурсів на досягнення цілей, джерел натхнення та радості, які завжди всередині, і яким не мають бути перешкодами жодні зовнішні обставини.

ВСПІФ «ВСІ»  вже третій місяць поспіль – серед лідерів за чистим притоком капіталу, згідно інформації Української асоціації інвестиційного бізнесу.

Інвестиційні прибутки та довіра клієнтів, які додатково придбали інвестиційні сертифікати фонду, забезпечили майже 112 тисяч гривень чистого притоку капіталу в фонд у листопаді (і друге місце на ринку за цим показником) та зростання чистих активів на 5,21% (і перше місце на ринку за цим показником).

До цього, у вересні-жовтні, так само завдяки прибутковій діяльності та вкладенню додаткових коштів інвесторами притік чистого капіталу до фонду склав сумарно близько 800 тисяч гривень.

Коментує Ярослав Савченко, директор КУА «ВСЕСВІТ»: «Ми раді, що не зважаючи на обставини та невизначеність кожного дня, можемо втілювати очікування наших інвесторів. Підтримуємо їх прагнення, допомагаємо реалізовувати їх плани. В поточних умовах дуже важливим для багатьох підприємств при розміщенні тимчасово вільних коштів є ліквідність інструментів, у які вони інвестують. Плани можуть помінятись у будь-який момент і потреба у коштах може виникнути несподівано. Інвестиційні сертифікати відкритого фонду – хороше рішення, яке дає відповідь на обидві потреби: швидка ліквідність з приємною доходністю».

В цілому у листопаді, за даними Української асоціації інвестиційного бізнесу переважна більшість фондів сектору завершили місяць зі зростанням доходності, лише шість фондів «пішли в мінус». Діапазон доходності у секторі коливався від +2,09% до -10,96%.

Довідково: Всі дані взято з щомісячних оглядів діяльності публічних ІСІ в Україні, Української асоціації інвестиційного бізнесу.

Два недержавні пенсійні фонди, активами яких управляє КУА «ВСЕСВІТ», НПФ «ВСІ» та ПЕНСІЙНИЙ ФОНД «ПОКРОВА», посіли перші місця за дохідністю (показником зростання чистої вартості одиниці пенсійних активів) за листопад серед 56 недержавних пенсійних фондів станом на 30.11.2023 року, за даними Української асоціації інвестиційного бізнесу.   

Зокрема, чиста дохідність для людей вже за вирахуванням всіх витрат склала за листопад по НПФ “ВСІ” +3,17% по ПЕНСІЙНОМУ ФОНДУ “ПОКРОВА” +2,28%.  

За даними УАІБ, загальна чиста вартість активів (ЧВА) недержавних пенсійних фондів на 30.11.2023 року становила 2643,35 млн грн. Зростання ЧВА за місяць склало +45,17 млн грн.

В цілому за три місяці осені, чиста вартість активів  збільшилась на 203,64 млн.грн (30,75 млн.грн у вересні та 127,72 млн. грн у жовтні)

Не зважаючи на війну та відповідно складну економічну ситуацію в країні, пенсійні накопичення в НПФ зростають, вкладники здійснюють внески, учасники отримують виплати, і пенсійні накопичення залишаються одним з найнеобхідніших та дієвих інструментів соціальної відповідальності роботодавців, ефективного захисту людського капіталу, мотивації та закріплення цінних фахівців.

Коментує Ярослав Савченко, директор КУА «ВСЕСВІТ»:

«Фонди під нашим управлінням, які обрали портфельні стратегії з максимально широкою диверсифікацією, як по інструментам, так і по валютам, демонструють позитивні результати і виключну стійкість під час криз. Показники листопада це вкотре підтверджують.

Дослідження ОЕСР (Організації економічного розвитку та співробітництва), презентовані на початку грудня, доводять, що це однаково працює в переважній більшості країн світу. Дотримання стратегії з широкою диверсифікацією активів забезпечує кращий захист і кращі результати в довгостроковій перспективі, аніж інвестування суто в інструменти з фіксованою дохідністю. При цьому, останні дають менші коливання дохідності та на коротких проміжках часу ситуативно можуть демонструвати кращу дохідність, але на довгих проміжках часу гірше захищають від ризиків.

Зараз ми завершуємо сценарний аналіз на наступний рік, аналізуємо 9 сценаріїв розвитку, з яких три є основними для пропозицій щодо портфельних стратегій фондів. На основі результатів аналізу ми запропонуємо пенсійним фондам під нашим управлінням по три портфельні стратегії на наступний рік з рекомендаціями щодо найбільш надійної, з нашої точки зору. В поточних умовах ми впевнені, що надійний захист пенсійних накопичень та забезпечення стійкості і необхідної ліквідності для того, щоб фонд за різних сценаріїв розвитку подій безумовно мав можливість виконувати свої зобов’язання, здійснювати виплати людям – саме це є першим пріоритетом і основою для формування портфельної стратегії на наступний рік. Дохідність є другим пріоритетом».

Довідково: Дані по дохідності фондів взято з щомісячних оглядів діяльності недержавних пенсійних фондів Української асоціації інвестиційного бізнесу. 

Колонку Тетяни Сальнікової, директорки Всеукраїнського адміністратора пенсійних фондів, про виклики війни та необхідні рішення для пенсій в Україні опублікував польський портал, який є єдиним офіційним джерелом інформації про систему пенсійних накопичень працівників в Польщі (Pracownicze Plany Kapita?owe). Почитати її польською можна за посиланням.

Дублюємо її українською.

Виклики війни та необхідні рішення для пенсій в Україні

Ще до широкомасштабного вторгнення Російської Федерації Україна розуміла, що через демографічні зміни лише солідарні пенсії не забезпечують гідного життя літнім українцям. Зараз ми маємо 10 мільйонів платників соціальних внесків і 10 мільйонів пенсіонерів. За таких умов пенсії є низькими. Більше 5 мільйонів людей отримують пенсії нижче 100 Євро. І навіть на такі пенсії соціальних внесків не вистачає, держава додатково виділяє на них з державного бюджету орієнтовно 5 мільярдів євро на рік.

Широкомасштабна війна посилила демографічні виклики. Близько 5 мільйонів людей змушені рятуватись від воєнних дій в інших країнах. Через воєнні дії виросла смертність. До демографічних викликів додались економічні: третина з тих людей, які мали роботу в лютому 2022 року, втратили її. У половини працюючих знизились доходи.

Для зміни ситуації з пенсіями Україна планує впровадити обов’язкові пенсійні накопичення та розвивати добровільні. Зараз пенсійні накопичення мають трохи менше 900 тисяч українців на загальну суму лише 100 мільйонів євро. Це 0,1% від ВВП країни. Це останнє місце з 88 країн, які досліджувала ОЕСР за цим показником.

Після запланованої реформи пенсійні накопичення матимуть 8 мільйонів українців і за перші 5 років це буде не менше 5 мільярдів Євро.

В Україні зараз працюють 58 недержавних пенсійних фондів. Від самого початку їх роботи у 2005 році близько 90% внесків здійснювали роботодавці на користь своїх працівників, додатково до заробітної плати. Зараз близько 2000 підприємств в Україні піклуються про майбутнє своїх працівників таким чином. Протягом довгого часу внески від людей були незначними, але війна нас змінила. Ми відчули відповідальність за своє майбутнє, за майбутнє своєї країни: за останні рік обсяг внесків від людей лише на одну п’яту менший за обсяг внесків від підприємств.

Систему пенсійних накопичень Україна впроваджувала однією з останніх в регіоні. Тому мала можливість закласти всі ті запобіжники від шахрайства, зловживань та вразливостей, які напрацювали інші країни протягом десятків років спроб та помилок. І насправді система на практиці довела свою стійкість, зберегла накопичення людей під час фінансової кризи 2008 року, початку війни у 2014 році та зараз, під час широкомасштабного вторгнення, ані на день не припиняючи виплату пенсій. Попри гарні результати вона не набула тотального поширення через багаторічну неувагу держави до розвитку пенсійних накопичень, побоювань брати на себе відповідальність за складну реформу у кожної нової хвилі політиків, а також традиційну недовіру українців до фінансових установ, спровоковану крадіжкою їхніх коштів радянськими елітами під час розпаду срср з радянського ощадного банку та аферистами з 90-х.

Для того, щоб вибудувати стійке майбутнє країни в умовах швидкого старіння та викликів війни, потрібно максимально охопити людей пенсійними накопиченнями. Для людей вони будуть додатковим джерелом доходу на пенсії. Лише солідарна пенсія не зможе забезпечити коефіцієнт заміщення більше ніж 20%, а разом із накопичувальною пенсією доходи людини на пенсії складатимуть не менше 40% від заробітної плати.  Для країни – з’явиться внутрішній довгостроковий інвестор, кошти якого допоможуть повоєнному відновленню країни та розвитку бізнесу, детінізації зарплат та розвитку ринків капіталу. Якщо Україна інвестуватиме у власне відновлення з власних ресурсів (пенсійних накопичень), то в такі проекти можна буде залучити більше прямих іноземних інвестицій. Для інвесторів це завжди фактор зниження ризику.

Для того, щоб принципово змінити пенсійне майбутнє для українців необхідно впровадити загальнообов’язкову систему пенсійних накопичень, перевести всі види пільгових пенсій на накопичувальний принцип (для працівників важких та шкідливих виробництв, суддів, і т.д.), але не лише. Необхідно забезпечити суттєвий розвиток добровільних пенсійних накопичень вже зараз, не очікуючи на завершення воєнних дій, в рамках чинного законодавства. І тут держава має показати лідерство та взірець, а бізнес та громади – користуватись можливостями для розвитку, які пропонує ця система.

Держава може:

1. Скоординувати реформу корпоративного управління державними підприємствами та розвиток пенсійних накопичень: впровадити як власник та роботодавець накопичувальні пенсії для працівників державних підприємств.
2. Впровадити пенсійні накопичення для працівників соціально важливих професій (можливо, із залученням донорських коштів), які взяли на себе основний тягар соціальних проблем, спричинених війною, та наявність яких критично важлива для повернення українських мігрантів. Це – медики, вчителі, соціальні працівники, рятувальники, пожежники, поліцейські і, безумовно, військові.
3. Дозволити здійснювати пенсійні внески на користь українців не лише самим людям, роботодавцям та близьким родичам, але і благодійним та громадським організаціям. Це допоможе охопити пенсійними накопиченнями найбільш вразливі категорії людей, а також тих, хто найбільше постраждав від війни, без витрачання жодної копійки з державного або місцевих бюджетів.

Громади можуть:

1. Надати додаткові накопичувальні пенсії працівникам, оплата праці яких фінансується з місцевих бюджетів, які мають важливе соціальне значення для громади і яких необхідно додатково мотивувати залишатись в громаді – освітянам, соціальним працівникам та іншим, в залежності від потреб в кожному конкретному регіоні.
2. Залучати довгостроковий капітал у відновлення та розвиток від пенсійних фондів через муніципальні облігації та інші передбачені законодавством інструменти. Навіть під час воєнного стану такі облігації користуються попитом у пенсійних фондів.
3. Створити власний пенсійний фонд, залучити комунальні підприємства та соціально-відповідальні приватні підприємства регіону до участі в ньому, в подальшому залучити до нього частку обов’язкових пенсійних накопичень жителів громади, завдяки чому акумулювати значні інвестиційні ресурси і брати участь у спільних інвестиційних проектах з відновлення з іноземними інвесторами, бізнесом та Урядом України.

Бізнес може:

1. Залучати кращі таланти та знижувати плинність кадрів за рахунок впровадження пенсійних накопичень для працівників з економією на податках до 50%, використовуючи податкові пільги, які вже передбачені українським законодавством.
2. Залучати довгостроковий капітал у власний розвиток від пенсійних фондів через корпоративні облігації.
3. Створити власний пенсійний фонд, залучити добровільні та в подальшому частку обов’язкових пенсійних накопичень і брати участь у спільних інвестиційних проектах з відновлення з іноземними інвесторами, громадами та Урядом України.

Пенсійні накопичення – це саме та сфера, яка дає win-win результат: критично важливий соціальний вплив та стійкість і розвиток бізнесу, громад і держави. І саме тому Україна має максимально використати всі можливості тут.